Десять років назад ми приєдналися до великої , красивої, мудрої, доброї , професійної спільноти « Колиски надії». 3 грудня 2009 року відбулося відкриття 19 Центру надання допомоги новонародженим дітям Фонду Віктора Пінчука на базі Тернопільського обласного перинатального центру «Мати і дитина». Під цей проект у відділенні інтенсивної терапії новонароджених був зроблений красивий, сучасний, добротний, якісний ремонт. І почалось навчання. Навчання працювати на суперякісному обладнанні, яке вимагало зовсім інших, глибоких знань патогенезу механіки дихання, гемодинаміки, терморегуляції новонароджених та глибоконедоношених дітей. Велике СПАСИБІ за терпіння Володимиру Олександровичу Мітіну, беззмінному партнеру цього проекту. Годинами в телефонному режимі біля дитини та апарату ШВЛ ми сиділи і підбирали параметри вентиляції, таким чином пізнавали тонкощі та ньюанси . Були невдачі. Але перемог було значно більше. Кожного року ми чекаємо листопада , щоб зустрітись, поспілкуватись. Почути нове. Не стояти на місці. А рухатись вперед. Мої лікарі і медсестрички завжди питають- а що нове ми будемо робити цього разу.

А вісім років назад прийшов новий проект, під назвою «Нове життя». З новими обіцянками і перспективими. Та, нажаль, не судилось. Той красивий ремонт поламали, нас переселили в операційну, тимчасово. Те тимчасове ,триває понад вісім років. Сказати що умови погані – це нічого не сказати.. Зате є повний спектр обладнання, яке попередньо було виділено Фондом під завершення реконструкції. Яка так і не завершилась.

За ці десять років на 95% змінився лікарський та сестринський штат. Не всі можуть витримати такий напружений ритм життя. Лише завдяки професіоналізму медпрацівників всього відділу, адаптованих до роботи в цих умовах, нам вдається досягати непоганих результатів лікування та виходжування.

Дякую Колискам за друзів, яких я знайшла завдяки проекту- Світлану Гавриленко, яка завжди вислухає, порадить і розрадить, і стає так тепло на душі після тієї розмови, Дякую за знайомство з Великою Людиною Тетяною Костянтинівною Знаменською - яка зіграла мега роль у моєму житті, Лену Верещак- веселу сміхотульку , яка, я точно знаю, підніме трубку в будь-який час . І порадить і допоможе. Дякую за Віту Олексюк, з якою поринаємо у нашу красиву юність. Дякую за Дениши, за Житомирський Центр і навчання в ньому, за «Білі ночі» у Санкт-Петербурзі, дякую за щорічні листопадові Пінчукові читання.

Дякую за всі ці десять років, завдяки яким 2236 діток зробили щасливими свої сім'ї, бо вижили. І ще багато-багато разів ДЯКУЄМО Віктору Пінчуку за цей проект, який дає шанс і можливість жити. Жити кожному новонародженому малюку України.

З вдячністю і повагою всі працівники КНП "ТОКПЦ «Мати і дитина»" ТОР

03.12.2019р.