VI. 90-ті роки

 

     В грудні 1993 року головним лікарем Тернопільського клінічного міського пологового будинку став Стебло Павло Йосипович. Заступником головного лікаря з лікувальної роботи до 1998 року була Ловягіна Лідія Андріївна, її наступницею стала Якимчук Валентина Дмитрівна (працює начмедом донині).

     Основні показники роботи на той час: пологовий будинок на 250 ліжок, працює 76 лікарів, з них 32 акушера-гінеколога, 9 педіатрів-неонатологів, 6 анестезіологів-реаніматологів, 4 лікаря ультразвукової діагностики, 2 терапевта, стоматолог. Лікарі акушери-гінекологи з вищою та І категорією володіють всіма видами акушерсько-гінекологічних операцій, забезпечують цілодобове чергування по стаціонару, надання ургентної допомоги по санавіації в районах області.

     В стаціонарі за рік проліковано більше 6000 хворих, відбулось 2450 пологів. Кесарських розтинів 345, що становить 13,9%. Рання неонатальна смертність була 8,6 промілей, в структурі причин смертності переважає пневмопатія недоношених новонароджених (33%). Проведено 287 великих гінекологічних операцій.

     Жіноча консультація обслуговувала 48611 жіночого населення. Працювало 11 дільничних лікарів та спеціалізовані кабінети: кольпоскопії, «Шлюб та сім’я».

     В той час велику увагу приділяли роботі так званого «Акушерсько-терапевтично-педіатричного комплексу». Співпраця дільничних акушерів-гінекологів, терапевтів та педіатрів дала можливість ретельного нагляду жінок дітородного віку із складною екстрагенітальною патологією, своєчасної діагностики у них вагітності, госпіталізації, обстеження та профілактики материнських ускладнень, забезпечення таких жінок засобами контрацепції, також своєчасний і ефективний нагляд за немовлятами після виписки з пологового будинку.

     В 1990-х роках почали свою роботу в закладі лікарі акушери-гінекологи:

  • Багній Наталія Іванівна;
  • Волошин Володимир Григорович (з 2003 до 2008 рік головний спеціаліст акушер-гінеколог УОЗ ОДА, чинний завідувач відділу екстрагенітальної патології вагітних),
  • Грабчак Ірина Леонідівна (чинний завідувач пологового блоку),
  • Жиляєв Микола Миколайович,
  • Жолинська Людмила Яківна,
  • Заводович Андрій Юрійович,
  • Кашуба Павло Володимирович (чинний завідувач консультативної жіночої консультації),
  • Кумпаненко Валентина Анатоліївна,
  • Савка Ігор Зеновійович,
  • Тепцова Ірина Серафимівна (чинний завідувач блоку спільного перебування матері та дитини),
  • Шпікула Наталія Георгіївна,
  • Небесьо Тетяна Андріївна;

 

лікарі ультразвукової діагностики:

  • Малевич Оксана Олегівна (чинний завідувач відділу пренатальної діагностики),
  • Усова Тетяна Вікторівна,
  • Велещук Ростислав Петрович;

 

лікарі лабораторної діагностики:

  • Гавліч Оксана Євгенівна (чинний завідувач клініко-діагностичної лабораторії),
  • Заріцька Марія Дмитрівна – лікар-бактеріолог.

 

     Важливим етапом в житті пологового будинку стало відкриття в 1994 році відділу анестезіології з палатами інтенсивної терапії на 6 ліжок (наказ № 46-К від 25.08. 94 р.). Завідувачем відділу в той час був Колєснік Леонід Матвійович (з 1992 року). Палати оснастили сучасним устаткуванням для інтенсивної терапії, реанімації, моніторами для спостереження за станом хворих, централізованою подачею кисню, функціональними ліжками.

     Щорічно у відділі перебувало на лікуванні в середньому 850 хворих після оперативних втручань (кесарських розтинів, гінекологічних операцій), з різноманітною складною екстрагенітальною патологією, ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду.

 

    В 1996 році в роботу пологових залів розпочато впровадження нової технології допомоги немовлятам — первинної реанімації новонароджених. В пологовому будинку проводились заняття-тренінги, всі працівники пологових зал отримали сертифікати. Оволодіння медичним персоналом чіткими алгоритмами дій первинної реанімації, усвідомлення необхідності роботи «командою» і втілення в життя нових принципів надання допомоги немовлятам сприяло покращенню показників неонатальної смертності. Також відмічена позитивна динаміка з віддалених наслідків перенесеної асфіксії у дітей.

 

    Для виконання наказу МОЗ України № 180 від 11.06.97 р. «Про організацію роботи медичних центрів планування сім’ї та репродукції людини» 01 липня 1997 року на базі Тернопільського міського комунального пологового будинку було відкрито відділ планування сім’ї і репродукції людини, який складався з двох підрозділів: консультативно-діагностичного та стаціонарного на 10 ліжок. Стаціонарний підрозділ входив до відділу оперативної гінекології, а консультативно-діагностичний — в склад жіночої консультації. Очолював відділ планування сім’ї на добровільних засадах доцент кафедри акушерства та гінекології Флехнер Володимир Михайлович.

    На той час в центрі працювало лише 2 лікарі акушери-гінекологи: Матвєєва Таміла Іванівна та Кашуба Павло Володимирович. Також прийнятий на роботу лікар сексопатолог-андролог Голдованський Петро Петрович, лікар акушер-гінеколог дитячого та підліткового віку Бриль Галина Федорівна.

    З січня 2004 року очолив відділ планування сім’ї і репродукції людини позаштатний спеціаліст УОЗ ОДА, репродуктолог, позаштатний спеціаліст УОЗ та санітарно-епідеміологічного благополуччя м. Тернополя Кашуба Павло Володимирович.

 

    В 1999 році в пологовому будинку вперше в Тернопільській області впроваджено спільне перебування матері та дитини на післяпологових палатах. Цей захід став початком революційних змін в роботі акушерського стаціонару. Як відомо, раніше немовлята видавались матерям лише на час годування кожні 3 години протягом доби, знаходились постійно у неонатальному відділі, догляд за дітками здійснювали тільки дитячі сестри. Відтепер здорові новонароджені перебували постійно з матерями, з’явилась можливість годування дітей «за вимогою», жінки почали брати участь в догляді за своїми немовлятами. Скоротились терміни перебування породіль в стаціонарі.

 

     Лікарі постійно працювали над удосконаленням техніки кесарських розтинів. З 1998 року зусиллями Куценка Віктора Васильовича, який був в той час головним акушером-гінекологом Обласного управління охорони здоров’я, та адміністрації пологового будинку в 100% кесарських розтинів замість кетгуту впроваджено новий шовний матеріал для зашивання розрізу на матці – вікріл. Це дало змогу знизити рівень гнійно-септичних ускладнень після оперативного розродження в закладі практично до нуля. 

далі