ІІІ. 60-ті роки

Головним лікарем короткий період часу був Шкробот Василь Тимофійович, в тому ж 1960 році на цю посаду призначений Гладкий Іван Андрійович, який працював керівником закладу до 1976 року.

        

         З вересня 1958 року на базі Тернопільського акушерсько-гінекологічного об’єднання почала функціонувати кафедра акушерства та гінекології. Першим завідувачем кафедри акушерства та гінекології з 1958 до 1962 року був професор Кісін Соломон Вульфович, який успішно поєднував педагогічну, наукову і громадську діяльність, був головою обласного наукового товариства акушерів-гінекологів. Наукові дослідження працівників кафедри в той період часу були спрямовані на вивчення позаматкової вагітності.

         У 1962–1967 роках завідувачем кафедри працював Шилко Микола Олександрович, в 1964 році захистив докторську дисертацію на тему «Фактори, які впливають на величину крововтрати в послідовому і ранньому післяродовому періодах». Професор Шилко М. О. запропонував високоефективне комплексне лікування маткових кровотеч. Його наукові здобутки були втілені в практику колективом лікувального закладу.

         Наступним керівником кафедри став професор Воронцов Олександр Олександрович (з 1967 до 1985 року). Наукова робота професора Воронцова О.О. і працівників кафедри під його керівництвом була спрямована на вивчення ролі аутоалергії в патогенезі запальних захворювань жіночих статевих органів.

 

         В 60-х роках рівень надання спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги значно виріс. В структурі пологового будинку 3 пологових відділи, відділ патології вагітних, гінекологічний відділ, жіноча консультація. В жіночій консультації та у відділі патології вагітних працювала «Школа материнства».

Колектив постійно прагнув бути на передових позиціях медичної науки та практичної медицини. Впроваджувались нові технології, удосконалювалось надання допомоги при термінальних станах матері (таких, як масивні акушерські кровотечі, важкі гестози, септичні ускладнення) та новонародженого (асфіксія). В пологові зали, передпологові палати, в дитячий відділ було проведено кисень. Киснева терапія широко застосовувалась у вигляді «кисневих палаток». При кровотечах впроваджено переливання «вікасольної крові», а при важких гестозах — магнезіальну терапію та нейролептаналгезію.

 

         Акушери-гінекологи, які почали працювати в пологовому будинку в 60-х роках:

  • Бандура (Ловягіна) Лідія Андріївна (начмед 1980–1998 рр.),
  • Беднягіна Леора Петрівна (завідувач жіночої консультації з 1980 до 1987 року);
  • Борсук Гаяне Тигранівна,
  • Зюбрицька Анна Олексіївна (була завідувачем почергово всіх відділів стаціонару),
  • Кашинська Антоніна Миколаївна (була завідувачем пологових відділів),
  • Куценко Євдокія Прокопівна,
  • Лоха Анна Іванівна (завідувач обсерваційного відділу),
  • Люлька Раїса Петрівна,
  • Матвєєва Таміла Іванівна (голова профспілкового комітету тривалий період часу),
  • Мацюк Олександр Гаврилович (завідувач жіночої консультації з початку 70-х до 1976 року, головний лікар 1975–1980 рр.),
  • Сельянова Євдокія Сергіївна,
  • Скакун Галина Кирилівна,
  • Справедлива Анна Максимівна,
  • Ткач Неля Степанівна (начмед з 1976 до 1980 року, обласний акушер-гінеколог 1980-1995 рр.),
  • Тройніцький Теофіл Вікентійович (завідувач відділу патології вагітних);
  • Шмайка Надія Григорівна.

     В 1960 році прийшла на роботу в дитячий відділ лікар Іщенко Лідія Іванівна. На той час був дуже високий рівень народжуваності, відносно тривале перебування породіль в стаціонарі. Тому щодня в пологовому будинку дитячі лікарі оглядали до 100 дітей. Догляд за недоношеними немовлятами був досить складним, оскільки не було кювезів, дихальної апаратури, не було ІІ етапу виходжування в обласній дитячій лікарні. Недоношені діти до місяця перебували в пологовому будинку.  В 60-х роках в пологовий будинок   прийнято ще 2 неонатологи: Врублевську Вікторію Іванівну та Гаврилюк-Ярош Марію Степанівну (яка 1967 року стала завідувачем відділу).

 

         Також відбувся значний розвиток анестезіологічної служби. Застосовувалась місцева інфільтраційна, провідникова анестезія розчинами мезокаїну, новокаїну, тримекаїну. Проводилось апаратне ефірно-кисневе маскове знеболення фельдшерами-наркотизаторами під контролем лікарів акушерів-гінекологів Бежинець Г. М., Дубовицької Т. Ф., Скакун Г. К., Третяк Г. С.

 

         З 1962 року інгаляційні ефірно-закисно-кисневі наркози почали виконувати виключно лікарі. Першими анестезіологами в нашому лікувальному закладі були:

  • Гойхман Володимир Абрамович,
  • Флєхнер Володимир Михайлович,
  • Третяк Г. С.,
  • Довгопята Надія Богданівна,
  • Петрова (Овєчкіна) Алла Костянтинівна.

10 квітня 1962 року зроблена перша операція під спинно-мозковою анестезією 1% розчином совкаїна (ампутація матки з додатками з приводу фіброміоми матки).

     03 листопада 1962 року Гойхманом В. А. було проведено перший ендотрахеальний закисно-ефірно-кисневий наркоз з ручною вентиляцією легень (під час операції екстирпації матки з додатками з приводу фіброміоми матки). 02 жовтня 1963 року вперше цей вид анестезії був застосований Володимиром Абрамовичем під час кесарського розтину.

 

 

 

     Слід відзначити, що відсоток кесарських розтинів в ті часи був дуже низький. Широко застосовувалась вакуум-екстракція плода. Щоправда, і пологовий травматизм був значно вищий, ніж тепер. Для зменшення механічного впливу на голівку при вакуум-екстракції лікарем Куценко Євдокією Прокопівною сумісно із Грижаком Гнатом Петровичем було запропоновано м’яку чашечку, яка виготовлялась з резинової медичної «груші». Винахід було широко впроваджено в роботу пологових зал.        

 

     Важливим кроком цілеспрямованої співпраці Рижак Н. В. та Гладкого І. А. було створення виїзних бригад екстреної медичної допомоги. Лікувальний заклад в той час фактично виконував функції обласного пологового будинку, хоча іменувався «Тернопільським клінічним пологовим будинком». В роботі бригад брали участь і акушери-гінекологи, і анестезіологи, і неонатологи.

      

 

 

 

 

   

       В 1966–67 роках Тернопільська область стала «Школою передового досвіду» з організації невідкладної допомоги в акушерстві та гінекології. До наших краян на навчання прибували обласні акушери-гінекологи та головні лікарі пологових будинків з усього Радянського Союзу, а саме: з Ленінграду, Владимиру, Ташкенту, Пскову, Брянську, Рязані, Саратова, Челябінську та Чуваської, Каракалпакської, Марійської АРСР.

   

 

 

 

 

 

         

 

 

 

      У своїх відгуках, які зберігаються в нашому закладі, колеги відзначили «чітку організацію праці в кожній ланці з надання екстреної медичної допомоги при складній акушерській патології», «добре оснащення», «укомплектованість кадрами та високий рівень їх підготовки», «чітке керівництво методичного центру — обласного пологового будинку». Наші колеги писали, що всі працівники закладу — «люди, закохані у свій фах, ентузіасти».

 

 

 

 

 

 

 

далі