Психологічний супровід подружніх пар з діагнозом ,,безпліддя”

     Діагноз ,,безпліддя” означає, що ваше життя кардинально змінилось. Десь далеко в минулому залишилась колишня безтурботність, бажання пожити кілька років для себе, подорожувати, насолоджуватись кожною хвилиною, проведеною  удвох. Безпліддя викликає у жінок відчуття персональної відповідальності за бездітність. Вони часто переживають почуття провини, навіть коли основна причина - здоров’я чоловіка.

Ще в 1945 році були описані психологічні типи жінок, схильних до безпліддя:

• незрілі, надмірно чутливі жінки;
• агресивно-домінантні, що не визнають своєї жіночності;
• жінки, що присвятили своє життя ідейним або іншим емоційним інтересам;

Психологи  найчастіше спостерігають три типи сприйняття жінками діагнозу,,безпліддя”:

• тривожний – супроводжується страхом, тривогою, розгубленістю, які то зникають, то повторюються; жінка не знає з чого починати, як бути, куди йти;
• амбівалентний – схожий з тривожним, але характерні посилання на зовнішні обставини, страх за сім’ю, можливі труднощі при лікуванні;
• відкидаючий – проблема супроводжується різко негативними емоціями, недовірою до медицини,до лікарів, переживанням діагнозу безпліддя як ,,покарання за гріхи” 

                       Емоційні переживання пов’язані з безпліддям:

  1. ШОК

     Першою реакцією жінки, яка дізналась від лікаря про свій діагноз, є шок і недовіра до лікаря. Після багатьох років впевненості, що рано чи пізно у них з’являться діти, пара може переживати почуття, що їх життєві плани повністю зруйновано. Шок насправді триває недовго і є захисною реакцією психіки, що допомагає їм обом примиритися з дійсністю.

                                             2. ЗАПЕРЕЧЕННЯ

     Першою думкою може бути –,,це не могло статися зі мною”. Фаза заперечення служить визначенням мети, дозволяє парі протягом певного терміну звикнути до думки про безплідність.

                                         3. ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ

      В деякі моменти свого життя пара може думати, що безпліддя –це покарання за якісь вчинки в минулому. Крім того, жінка може відчувати себе винною через те, що позбавляє здорового чоловіка мати дітей, а своїх батьків – можливості мати онуків, особливо якщо вона їх єдина дитина. Почуття провини не є конструктивним, але, на жаль, часто зустрічається у безплідних пар.

                                        4. ЗВЕРНЕННЯ ДО РЕЛІГІЇ

     У важкі часи люди завжди згадують Бога, віруюча жінка починає більше молитися, давати пожертви,  здійснювати паломництва по святих місцях, відвідувати численні храми та чудотворні ікони. Інші ж звертаються до нетрадиційної медицини, дають обітниці  у випадку народження дитини бути гарною, моральною людиною до кінця своїх днів, дехто може стати жертвою різноманітних сект.

5. ЗЛІСТЬ

     Злість породжує відчуття, що безпліддя - це несправедливо. Дізнавшись про своє безпліддя, жінка може відчувати величезну злість і розчарування через неможливість змінити ситуацію. Вагітні жінки можуть викликати у неї гнів, і може з'явитися злість на лікарів, друзів, родичів, які, як їй здається, не розуміють  її проблем і переживань. Ці почуття абсолютно нормальні, але, якщо злість загнати всередину, вона може перерости в депресію.

6. ДЕПРЕСІЯ

     Переживання, пов'язані з безпліддям, нерідко призводять до депресії. Безпліддя руйнує мрії про довгоочікувану вагітність, народження дитини, материнство або батьківство. Виникає скорбота про те, що могло б бути, те що не відбилося  на життєвому досвіді, і  цю втрату буває особливо важко пережити.

     При безплідді жінка ніколи не може бути впевнена в тому, що їй вдасться завагітніти, і навіть причина безпліддя може бути до кінця не зрозуміла. Тому її печалі нема на чому сконцентруватися, і вона перебуває в постійній надії, що «можливо, вийде на цей раз».

         7. САМОТНІСТЬ

     Відчуття самотності робить боротьбу з безпліддям набагато більш важкою. Багато людей не в змозі зрозуміти складні почуття, які відчувають безплідні  пари. «Перестань про це думати, розслабся, і ти швидко завагітнієш» або «усиновіть дитину, і потім у вас народиться і своя власна» - це приклади безтактних зауважень, які можуть заподіяти багато болю. У них можуть змінитися відносини   з друзями і членами сім'ї, які не  розуміють і не можуть розділити їх почуття.

                                                    8. БЕЗВИХІДЬ

     Почуття безвиході є результатом циклів емоційного підйому та занепаду, пов'язаних з безпліддям і його лікуванням. На початку лікування, пари повні надій, а потім поступово втрачають будь-яку надію в разі повторних безуспішних спроб. Парі  може здаватися, що з плином часу стане легше, але це не так, і при кожній невдачі старі рани (які, як сподівалися, вже загоєні) відкриваються знов.

     Зрештою, кожен раз, коли  починається лікувальний цикл (особливо коли це новий метод, або новий лікар), завжди виникає надія, що в цей раз все вийде. Дуже складно зберігати надію і позитивний настрій після численних розчарувань.

     Неможливість завагітніти, стати матір’ю стає причиною глибокої внутрішньої кризи жінки, яка має прояви, притаманні усім життєвим кризам.

     Порушуються уявлення жінки про себе, зокрема, про свою жіночу ідентичність, загострюються сімейні відносини, змінюється відчуття часу, уявлення про майбутнє втрачає сенс і характеризується невизначеністю.

     Хочу поділитись з вами ось цим правилом, яке ,можливо, стане у пригоді парам, які сьогодні переживають нелегкі моменти свого життя, в якому нежданно з’явився діагноз ,,безпліддя”.

«20-хвилинне правило» Мерле Бомбардьері

     Дружина буде говорити про безплідність менше і виражатися більш стисло. Чоловік буде готовий її вислухати, тому що у нього буде впевненість в тому, що це триватиме не дуже довго.

     Дружина буде відчувати, що у неї є зацікавлений слухач і що її підтримують. Дружина буде відчувати, що у неї є зацікавлений слухач і що її підтримують.

     Залишок вечора можна провести за більш приємними заняттями.

    Їм обом буде легше, якщо вони будуть бачити, що партнер відчуває себе краще.

    Цілком імовірно, що, у міру того як дружина буде відчувати меншу потребу говорити про безпліддя, чоловік стане більш відкрито висловлювати свої почуття, і дружині вже не доведеться «страждати за двох».

     Жінки з діагнозом ,,безпліддя” неначе ,,вмонтовані” в ідею вагітності. Пригадалась жінка, яка перебуваючи в такому стані, втратила будь-яке бажання дивитись в дзеркало, хоча раніше ретельно слідкувала за своєю зовнішністю. Згодом її перестало радувати те, що раніше приносило задоволення – спілкування з друзями, з рідними, вона почала носити темний одяг, вирішила кинути роботу. Дуже неохоче, на прохання рідних, жінка погодилась звернутись за допомогою до психолога. Її терапія тривала протягом року, згодом вона і її чоловік були готові розглядати інші  альтернативи. Дехто наважується всиновити дитину, хтось продовжує життя без дітей, ще інші започатковують  якийсь сімейним бізнес і в цю справу вкладають всі свої надії та сподівання, привносячи в своє життя та в життя багатьох інших людей гармонію та радість.

     Якщо ви відчуваєте, що ,,зациклились” на ідеї вагітності, постарайтесь не думати про неї взагалі. Якщо це вам не вдається – зверніться за психологічною допомогою.

Практичний психолог     Алла Михайлівна Тимчак